MENU

ВПЛИВ ГРОМАДСЬКОЇ ОСВІТИ НА НЕФОРМАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ.

 УДК

Анохін Є.В. – старший викладач кафедри психології
Сумського державного педагогічного університету
ім. А. С. Макаренка
Вплив громадської освіти
на неформальне спілкування дітей та підлітків.

 

Анотація. Стаття висвітлює досвід реалізації соціально-орієнтованих проектів громадської освіти, які здійснюють неурядові громадські обєднання дитячого центру «Сигнал» Сумського педуніверситету імені А.С. Макаренка. Формування високих норм спілкування позитивно впливає на неформальне середовище спілкування дітей та підліткв – головний висновок статті. 

Annotation. The article interpretes the experience of realization of socially oriented projects of public education, which realize ungovernmental public associations of children center «Signal» of Sumy State Makarenko Pedagogical University. The main conclusion of the article is that the high norm communication influences positively onto the informal communication of children and teenagers.

 Проблеми сучасного українського суспільства багато в чому пов’язані з відсутністю соціального досвіду гармонійного відтворення норм спілкування у формальному та неформальному середовищах спілкування та взаємодії особистості з оточенням. Це означає, що, зокрема, для дітей та підлітків особисте життя визначає  дві частини зовсім несхожі за нормами поведінки :  існування  формальних стосунків з суспільством, які уособлює школа, та неформальних стосунків, які стихійно виникають, зміцнюються, розвиваються у різновіковому середовищі. Така проблема існувала і раніш, але більш-менш вдало вирішувалась активним впливом унітарного суспільства на стихійне спілкування дітей та підлітків через відповідні громадські об’єднання, колективістські принципи відповідальності, заохочення діяльності поза формальних груп, які мали можливості педагогічного впливу на особистість. Широкого розвитку набули в той час різноманітні комунарські об’єднання, форпости, різновікові загони за місцем проживання, т.щ. Дослідник саме цих форм впливу на неформальне середовище Плипенко В.І. відзначав: « Головна мета всієї системи позашкільного виховання ставилась, як активна протидія всьому тому, що заважає… суспільству будувати світле майбутнє людства»[5, c. 67]. Взагалі успіх виховної системи А.С.Макаренка та його послідовників визначався майже повним «приборканням» неформального середовища спілкування вихованців. Але аксіоми сучасних психології та педагогіки зовсім не відповідають такому двоборству. Психологія не може поступитися «вибірковістю» особистості, як важливою умовою її розвитку: «Вибірковість психіки детермінована вільним спілкуванням у неформальному середовищі є тим джерелом розвитку особистості, яке кожного разу пропонує нове та сучасне, випереджаючи традиції та обумовленості суспільства. Для особистості  - це суттєвіша умова розвитку!» [ ] Педагогіка розглядає неформальне середовище, як важливу умову самореалізації: «Саме у неформальному середовищу особистість знаходить ту нішу, де її особисті якості можуть бути реалізовані та розвинені до рівня соціального здобутку всієї спільноти» (   ). До того ж сучасне  суспільство не тільки стало всебічно «відкритим», але й переживає певний дефіцит дієвих поза формальних структур, які ефективно впливали б на неформальне середовище спілкування дітей та підлітків. Кількість дитячо-юнацьких об’єднань перевищило кілька сотень, але їх якість ще далека від бажаного рівня впливу на середовище. Сучасні дослідники феномену становлення так званого «третього» ( недержавного) сектору відзначають:

·                   поступове наближення програмних положень дитячо-юнацьких об’єднань до універсальної змістовної складової – особистості;

·                   формування загальних принципів партнерства дитячо-юнацьких громадських об’єднань, серед яких поступово головне місце надається толерантності та не конфліктності взаємодії «     »;

·                   появу у виховних програмних документах дитячо-юнацьких організацій освітньої складової, яка спрямована на формування пізнавальних мотивів діяльності.

Як підсумовує Левін О.М. : «Сучасний світ людей, з його комп’ютерними технологіями та світовою мережею обміну інформацією, зробив для особистості якісно нові умови розвитку, самовдосконалення» «____». Іншими словами формальне та неформальне середовище спілкування отримали надзвичайно високий рівень залучення всебічної інформації, коли про «знищення» або приборкання її негативного впливу  повинна більше дбати сама особистість, або поза формальні організації, які ставлять високі норми спілкування як загальну умову об’єднання в певну спільноту. Представник соціальної психології Коломінський О.В. відзначає: «Оточення, як соціальний організм, все більше грає роль, спонукаючу когнітивну соціалізацію особистості  в умовах інформаційної революції ». Громадські організації фактично намагаються  регулювати зовнішній потік фактів, змістів, гіпотез та ідей у напрямку подальшого нормування соціальної поведінки особистості. Виникнення та розвиток загальних принципів партнерства привів до тенденції поступового занепаду радикальних громадських організацій, які намагаються зберегтись, використовуючи для своєї «реанімації» штучні або природні соціальні конфлікти. Соціологічні дослідження свідчать про успішність тих громадських організацій, які соціалізують особистість, виховуючи конкурентноздатні, високі норми спілкування та поведінки саме у неформальному середовищі: «Дитячо-юнацькі організації  України  об’єднують 10% дітей та підлітків. Повернення до великих «загальних» організацій неможливе з поважної причини – зростання рівня вибірковості, що зовсім у протилежному боці від глобалізації об’єднань. Єдине що може  привести різноманітні ГО до більш-менш загального  знаменника – це громадська освіта та громадянське виховання» (  ) .

 Громадська освіта – сучасна потреба громади, соціального оточення, яке занепокоєне становищем неформального середовища, піклується не про його «обмеження» (чим зайняти молодь?), а про всебічний розвиток, як підґрунтя майбутнього громадянського суспільства. Асоціальність, злочинність, байдужість до громадського життя відтворюються зовсім не тому, що  вони привабливі. Вони розквітають саме там де низький рівень пізнавальних потреб особистості, яка не може протидіяти емоційному сприйняттю рівня складності інформації  в обмін на захоплення від змісту. Така особистість ніколи не звикне розглядати сутність соціальних проблем, формувати відповідну поведінку, стосунки, взаємодію, враховувати інтереси суспільства.

Отже стаття розглядає існуючий практичний досвід освітньої діяльності громадських дитячо-юнацьких організацій, які працюють в дитячому соціально-педагогічному Центрі «Сигнал» при Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка. Головною метою дослідження – узагальнення певних досягнень у розвитку саме громадської освіти, позитивного впливу через неї на неформальне середовище спілкування дітей та підлітків, проблем та потенціалу їх вирішення у напрямку розвитку громадянського суспільства.

Головною гіпотезою стало припущення, що форми громадської освіти можуть позитивно впливати на неформальні стосунки дітей та підлітків. Гіпотези, які сформувались відповідно до головної склались за рангом:

-                    поза формальне середовище у вигляді громадських об’єднань ефективно здійснюють педагогічний вплив на нормо утворення соціальної поведінки дітей та підлітків у неформальному середовищі,

-                     в такому випадку найбільш ефективним буде партнерська взаємодія різноманітних громадських об’єднань у справі реалізації програм громадської освіти,

-                    громадська освіта впливає на  неформальне середовище комплексно та потребує схвалення і підтримки громади.

-                    Дитячо-юнацька громадська організація «Ліцей «Сузір’я»» зареєстрована у 2005 році на підставі багаторічного досвіду громадської освіти дітей та підлітків. У вільний час діти 5-8 класів вивчають математику, астрономію, наукову фантастику й винахідництво, інформатику. Діти отримують оцінки, складають іспити, готують та захищають науково-фантастичні проекти, здійснюють пізнавальні мандрівки, екскурсії, поїздки до Кримської астрофізичної обсерваторії, музей космонавтики м. Житомир. У червні 2007 року ліцеїсти «Сузір’я» взяли участь у восьмій двадцятиденній дослідницькій літній експедиції. Її підсумком став захист рефератів з фізики природних явищ, біології, екології, астрономії. Такий вибір предметів , які вивчалися, та заходи, які здійснювались оптимально поєднували гармонійний привабливий зміст та рухливу форму всієї діяльності. Одразу треба відзначити, що так звана «поведінка» і навчання  дітей, які свідомо обрали громадський ліцей «Сузір’я», були далеко не найкращими у школі де вони займались. Їх спілкування у колі друзів, норми неформальної поведінки бажали кращого. Напрямки діяльності громадського ліцею здійснювались з врахуванням сучасної інноваційної технології «Екологія та розвиток» професора Тарасова Л.В. Громадський ліцей розробляв та втілював її позашкільний компонент, в якому брали участь вісім шкіл м. Суми та Сумського району. Задіювались різноманітні форми роботи: складання та захист фантастичних проектів, мандрівки, спостереження, експедиції, написання рефератів, доповідей, обмін інформацією, конкурси та змагання. Тільки за 20006- 2007 рік участь у цих справах взяли більш 160 дітей та підлітків. Одночасно спостерігалось значне підвищення рівня норм спілкування ліцеїстів у неформальній сфері, де позитивна цілеспрямованість формувалась самими суб’єктами. Вільний час та вибірковість змісту його проведення набувало всіх ознак самостійної пізнавальної  діяльності. Свідченням позитивного впливу на неформальне середовище стало значне збільшення бажаючих займатися навчанням у громадському ліцеї «Сузір’я». До ліцею добровільно залучились діти та підлітки громадських організацій партнерів у ДСПЦ «Сигнал»: ЮФАС (юні футболісти аматори Сумщини) – 67%, скаутів – 80%, «соколят (юних рятівників)- 53%!

-                    Це переконливо підтверджує  головне припущення (гіпотезу), та дає можливість зробити попередній висновок – освітній потенціал позаформального середовища, яке більшістю складають громадські об’єднання, закладено як фундаментальну соціальну функцію його існування. Тобто, будь-яка громадська організація може оптимістично розраховувати на успіх своїх саме освітніх програм!

Але досвід взаємодії дитячо-юнацьких організацій ДСПЦ «Сигнал» свідчить про позитивний вплив громадської освіти на нормоутворення соціальної поведінки дітей і підлітків у неформальному середовищі. Це підтвердили 87% опитаних батьків, 38% вчителів, та, що найбільш показово, – 65% самих дітей та підлітків. Вони відзначили дві головних зміни, які відбулись у їх неформальному спілкуванні:

-                    «… воно значно змінилося за рахунок більш змістовних, привабливих контактів з новими друзями…»,

-                    « … воно зменшилось як стихійне, невпорядковане, випадкове часопроводження…».

Це підтверджує ще одну гіпотезу дослідження, яка за рангом вийшла на перше місце.

Партнерські стосунки громадських дитячо-юнацьких організацій яскраво продемонстрували свій освітній потенціал перш за все в тому, що відбувся обмін формами, змістами та методиками пізнавальної діяльності, які були завжди присутніми в їх програмах, але ініційовані тільки  під впливом громадської освіти. Ось тільки деякі з нових освітніх програм в громадських об’єднання ДСПЦ «Сигнал»;

Скаутське об’єднання ЕСкО: орієнтування по природним ознакам, зіркам, вирахування відстаней на місцевості, глибини та ширини річок, висоти дерев, прогнозування погодних змін, т.щ. Якщо додати до цього винахідництво під час облаштування наметового табору, вартових пристроїв, приладів зв’язку та інше – то наочно підтверджується впливовий  інтелектуальний рівень скаутингу, як виховної системи.

Категория: Наши статьи | Добавил: signal-sumy (05.02.2009)
Просмотров: 2361
Всего комментариев: 0
avatar

Вітаю Вас Гость | Реєстрація | RSS | Вхід

наверх